Тоді професор взяв мішечок з горохом і висипав його в банку з каменями, трохи потряс її. Природно, горох зайняв вільне місце між каменями. Ще раз професор запитав студентів: чи повна банка? Відповіли: так, повна.
Тоді він узяв коробку піску, і висипав пісок в банку. Природно, пісок зайняв повністю все вільне місце і все закрив. Ще раз професор запитав студентів: чи повна банка? Відповіли: так, вона повна.
Тоді професор заварив чашку чаю і вилив її в банку. Студенти сміялися.
А зараз, - сказав професор, - я хочу, щоб Ви зрозуміли, що банка – це Ваше життя;
камені – це найважливіші речі у Вашому житті: сім'я, здоров'я, друзі, свої діти – все те, що необхідне, щоб Ваше життя все-таки залишалося повним навіть у випадку, якщо все останнє загубиться;
горох – це речі, які особисто для Вас стали важливими: робота, будинок, автомобіль;
пісок – це все останнє, дрібниці.
Якщо спочатку наповнити банку піском – не залишиться місця, де могли б розміститися горох і камені. Це видно і у Вашому житті, якщо витрачати весь час і всю енергію на дрібниці, не залишиться місця для найважливіших речей.
Займайтеся тим, що Вам приносить щастя: бавтесь з Вашими дітьми, зустрічайтеся з друзями. Завжди буде ще час щоб попрацювати, зайнятися прибиранням будинку, полагодити і помити автомобіль. Займайтеся перш за все каменями, тобто найважливішими речами у Вашому житті; визначите Ваші пріоритети, останнє – це тільки пісок.
Тоді студентка підняла руку і запитала: «Професор, а яке значення має чай?»
Професор посміхнувся: я радий, що Ви запитали мене про це. Я це зробив просто, щоб довести Вам, що як би не було Ваше життя зайняте, завжди є місце для чашки чаю.
Немає коментарів:
Дописати коментар