Обереги для Захисників

Після року війни помічаємо цікаву зміну - починаємо оцінювати стійкість і хоробрість у дрібницях. Ми уже рік у тиловому Львові намагалися бути кращими за себе самих: хтось волонтерив, допомагав, працював, донатив на потреби армії, хтось купував продукти і ліки на фронт, інший - спонсорував купівлю автомобілів, хто мав змогу - допомагав грішми і необхідними речами, інші - вірили і молилися. Сьогодні учні 1-Б класу нашої школи були трішки волонтерами і оберегами, тому що створювали ляльку - мотанку для наших воїнів з передової. Вкладали у цю роботу свою віру, позитивну енергію і дитячу щиру любов. Найцікавіше, що мотанка виготовляється без використання швів, лише нитками, які фіксуються вузликами. І головне правило - лялька повинна мати хрестоподібний вигляд, тим самим будучи символом захисту від усього лихого та нечистого. Унікальні, традиційні сувеніри - обереги дітки виготовляли у синьо-жовтих кольорах, наділивши подарунки неймовірною силою батьківських молитов та добрих слів. Кожна лялька отримала написані дитячими руками і думками - побажання для наших захисників, щирий захват їхніми звитягами і перемогами. Переповнені емоціями - першокласники пакували подарунки на фронт. З відчуттям довіри і вдячності всі ми стали ще на один крок ближче до перемоги.

Автор: Ірина ФЕДУН.

І на оновленій землі врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати, і будуть люде на землі .

Тарас Шевченко

Сьогодні на сімейному читанні школярики слухали твір Оксани Іваненко " Тарасові шляхи" у виконанні п.Миколи. Слухання чергувалося з читанням напам'ять поезій Шевченка учнями. Було дуже урочисто та хвилююче.💙💛

Складаю уклін п.Миколі за тематичне читання, гарні поради діткам і смачне пригощання!

Сьогодні на прогулянці наші дітки бавилися.... у ВІЙНУ.

Сьогодні на прогулянці наші дітки бавилися.... у ВІЙНУ.
Звідусіль чулося: "Допоможіть", "Дихай - дихай!", "Сюди лікаря", "Ми там замінували"...

Діти війни!!!

Найпечальніші речі під час війни пов’язані з дітьми.

Діти не повинні розрізняти звуки винищувача і ракети.

Вони не мають розрізняти прильоти і вибухи.

Вони мають думати про уроки математики. Про розминки та прогулянки. Про ігри. Про майбутнє літо.Про футбол, про малювання, а старші - про випускний і останній вальс.

А не про війну.

Кращий рік життя наших дітей - війна.

Найбільше розриває від думки, що поки діти у решті світу насолоджуються безтурботним дитинством - наші українські діти без нагадування стають обабіч дороги, коли їдуть катафалки із загиблими військовими.

Воістину історичні часи живемо. Те все, про що ми читали в дитинстві, всі легенди і перекази, все з підручників з історії тепер відбувається тут, на наших очах і на очах наших дітей.

Це дуже почесно, але дуже боляче.

Ми дуже хочемо, щоб вони більше ніколи не чули цього страшного слова!

Перемога дається нам кров’ю, яку пам’ятатимуть наші нащадки.

Сімейні читання. "А що їсть Бог на сніданок?"

 

Доброго та мирного Всім дня.

Після вранішньої Єфремової молитви   наших школяриків чекало чудове продовження дня -- роздуми "А що Бог їсть на сніданок?" (сімейні читання).

Читання сьогодні проводив п.Іван Федун. І не тільки читав, а спонукав діток задуматися, бо

• Бог досконалий, а ми - ні;
• маленькі слова здатні вміщувати багато; 
• з Ним світ кожного стає затишним;
• Він поважає наш щоденний вибір;
• ми Його не бачимо, але відчуваємо;
• Він любить нас з тобою. Все решта не має значення;
  
• Бог нас чує... Завжди.
• До кожного Бог приходить по-різному, і до Бога у  кожного своя дорога!!!

А ще до Нього можна подзвонити ... навіть на уроці!!!

Дякуємо сімейству Федунів ❤️ за духовне збагачення наших діток. А п. Івану за чудове читання!

💙💛