Кажуть, що
сім'я - це поле, на якому виросте те, що посіють. Однак поле має право
"відпочити". З іншого боку, якщо ми його не засіємо, то воно заросте
бур'янами. Щороку в пору засіву мусимо вкинути в землю саме те, що хочемо, щоб
виросло. Якщо не посіємо нічого вартісного, то нічого потрібного і не зберемо.
Ось декілька зауваг для нашого саду.
Родина, як
сад, потребує:
- часу, уваги і догляду;
- сонячного світла усмішки й взаємопідтримки;
- дощу труднощів, хвилин напруження і неспокою,
а також серйозних дискусій на важливі теми,
- розпушення затверділого ґрунту: гіркоти, заздрости, непрощених образ.
У родинному
городі заплануйте засіяти сімнадцять грядок:
- на п'яти грядках - пори: пора на витривалість,
пора на люб'язність, пора на похвалу, пора на примирення, пора на молитву;
- на чотирьох грядках - незабудки: не забуваймо
бути вірними у словах та вчинках, не забуваймо бути щирими, не забуваймо бути
терплячими, не забуваймо любити один одного;
- три грядки залишіть для чистотілу: аби очиститися
від пліток, осудження, байдужості;
- на п'яти грядках засійте приходьки: приходь
вчасно на шкільні вистави, на родинні свята, приходь із гарним настроєм та
усмішкою, приходь із новими ідеями та рішучістю для їх реалізації.
Якщо Ви посієте і будете вирощувати у вашому родинному
городі такі "зерна вартостей", то зберете щедрий урожай правдивої Родини.
Браян Кавано
