РОДИНА - ЦЕ САД

Кажуть, що сім'я - це поле, на якому виросте те, що посіють. Однак поле має право "відпочити". З іншого боку, якщо ми його не засіємо, то воно заросте бур'янами. Щороку в пору засіву мусимо вкинути в землю саме те, що хочемо, щоб виросло. Якщо не посіємо нічого вартісного, то нічого потрібного і не зберемо. Ось декілька зауваг для нашого саду.

Родина, як сад, потребує:

-   часу, уваги і догляду;

-   сонячного світла усмішки й взаємопідтримки;

-   дощу труднощів, хвилин напруження і неспокою, а також серйозних дискусій на важливі теми,

-   розпушення затверділого ґрунту: гіркоти, заздрости,  непрощених образ.

У родинному городі заплануйте засіяти сімнадцять грядок:

-   на п'яти грядках - пори: пора на витривалість, пора на люб'язність, пора на похвалу, пора на примирення, пора на молитву;

-   на чотирьох грядках - незабудки: не забуваймо бути вірними у словах та вчинках, не забуваймо бути щирими, не забуваймо бути терплячими, не забуваймо любити один одного;

-   три грядки залишіть для чистотілу: аби очиститися від пліток, осудження, байдужості;

-   на п'яти грядках засійте приходьки: приходь вчасно на шкільні вистави, на родинні свята, приходь із гарним настроєм та усмішкою, приходь із новими ідеями та рішучістю для їх реалізації.

Якщо Ви посієте і будете вирощувати у вашому родинному городі такі "зерна вартостей", то зберете щедрий урожай правдивої Родини.

­Браян Кавано