День української писемності та мови

Твір дитини в День української писемності (мову оригіналу збережено).

Давно-давно жив народ. Ніхто не пам’ятав як його звали, але всі знали, що він зневажав свою мову. 

Одного разу зустрілися два студенти. Говорили, говорили:

— Добра севодня погода у нас в странє.

— Хароша, тільки передавалі што завтра будєт лівень.

Почула це мова і втекла з народу. Ніхто не міг висловитися ні словами, ні письмово.

Поїхав їхній Президент підписувати контракт, щоб країна була в Євросоюзі. 

— Яка у Вас країна? — питає президент Франції.

Розз’явивши рота Президент не міг нічого сказати. 

— Ви німі? — питає президент Німеччини.

Але Президент знову нічого не відповів.

— Тоді пишіть, — сказав президент Польщі.

Але гарант і того не міг зробити.

Мові стало шкода свій народ, свого Президента і вона повернулася.

Наша країна дуже гарна, культурна, вихована, але зневажає свою мову. Всі президенти встали і сказали: «Ваша країна в Євросоюзі».

Прилетів Президент з гарною новиною. І з того часу всі говорили однією рідною мовою. Ніхто не вживав слів «паразитів» та слів інших мов.

МОРАЛЬ. Любіть свою мову, слідкуйте за нею і не вживайте «поганих» слів.