пʼятницю, 1 червня 2018 р.

Моїм дорогим випускникам...

Ви прийшли до мене дітлахами...
Що робити? їх аж 30!
А ще з ними їхні тата й мами,
Дідусі, бабусі! Боже мій!
Пам’ять збереже наші уроки,
Майстер класи, поїздки, жарти й сміх.
Були радощі, були і мороки...
Скільки бачив наш шкільний поріг.
Серце роздавала по краплині,
Вчила і любила, як могла.
Для усіх вас була берегиня,
Мама, подруга, комусь сестра.
А сьогодні — час на розставання...
Що скажу вам? Боже поможи,
На життя, на щастя, на кохання
Всіх дітей моїх благослови.





А якщо буде важко,
На душі сум і тривога
То  ти прийди у Божий храм
І храм душі відкрий.

Ти вір у силу доброти.
Добро завжди сильніше злого.
Зложи молитву ревно ти
І серце піднеси до Бога.

І тут осмисли все і вся
Адже в житті буває різне:
Щоби не було каяття,
Щоби не було вже запізно.

А ти прийди, зміни життя,
Не будь байдужим ти і гордим...
Прийди і вийди звідтіля
Облагородженим і добрим.

Немає коментарів:

Дописати коментар