Безкоштовний додаток «Казки дитинства» з’явився на сервісі для користувачів Android

Тут можна прослухати або прочитати популярні українські народні казки. Поки що доступно лише 76 казок, із них 25 – в аудіоформаті, однак розробник Андрій Антонов обіцяє поповнювати збірку новими казками.

«Казки дитинства» – це збірка аудіо та текстових казок винятково українською мовою. Аудіоказки можна програвати відразу в режимі онлайн через вбудований у додаток плеєр, або ж завантажити їх на свій пристрій та вмикати без доступу до інтернету в будь-який час.

Кожна аудіоказка має текстовий формат, щоб можна було самостійно її прочитати.
Завантажити додаток можна з мобільного пристрою на сервісі «Google Play».

Проект «Лікарські рослини»

Після відвідин концерну «Артеріум» учні вирішили більш детально ознайомитися із лікарськими рослинами нашого краю.

Серед почутих повідомлень були розповіді про ромашку лікарську, календулу, калину, ожину, малину, іргу, конвалію, барвінок та багато інших.

Так виглядали дитячі проекти на тему «Лікарські рослини».

Екскурсія на "Артеріум" (Галичфарм)

Корпорація «Артеріум» була створена в 2005 році і об'єднала два провідних фармацевтичних підприємства - ПАТ «Київмедпрепарат», лідера з виробництва антибіотиків, і ПАТ «Галичфарм», найбільшого українського виробника препаратів на рослинній основі.
Успіх корпорації на національному та зовнішньому ринках базується на 160-річному досвіді досліджень, розробок і виведення на ринок лікарських препаратів. 
18 березня 20 учнів нашого класу побували на чудовій, захоплюючій та пізнавальній екскурсії.
На цей раз  ми відвідали Корпорацію «Артеріум» або простіше - Галичфарм.

Дякуємо за організацію екскурсії Юрію Тангелу

І ще один проект...

Участь у проекті «Моральний вчинок»

В рамках Всеукраїнського конкурсу «Моральний вчинок», ініціатором якого є Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі, учні 1-Б класу ЛСЗШ І ступеня №53 взяли участь в екологічному проекті. Школярі розмістили у своїх під’їздах ємності для збору використаних батарейок із банером, який розробила учениця Колдовська Стефанія. Зібрані батарейки, а це більше 30 кг (а це більше 1250 батарейок), були здані в один із пунктів прийому. 

В планах запровадження практики встановлення контейнерів для збору батарейок у кожному будинку, під’їзді, школі та іншій установі.

Чи знаєте ви, якої шкоди завдають навколишньому середовищу батарейки, що викидаються в сміттєве відро? Адже всі ми, хоч і опосередковано, використовуємо їх кожен день. Від батарейок працюють годинники, електричні зубні щітки, електробритви, ліхтарики, комп'ютерні мишки,  а також телефони, плеєри, фотоапарати, ноутбуки, сигналізації та інша апаратура. У кожному автомобілі використовується акумулятор, який, по суті, теж є батарейкою. Зараз батарейки продаються практично в кожному магазині або кіоску, і всім їм знаходиться застосування. Цікаво, куди вони потім діваються? ..

А діваються використані батарейки, в більшості своїй, на «кладовище сміття». І це далеко не так невинно, як може здатися на перший погляд.

Одна пальчикова сольова батарейка, викинута на звалище, забруднює важкими металами близько 20 квадратних метрів землі. У сольових батарейках міститься цинк, пасивне вугілля і двоокис марганцю, електроліт з хлориду амонію. Ці речовини потрапляють в землю і грунтові води, завдаючи тим самим невиправної шкоди всьому живому, включаючи людину. Вони потрапляють в організми тварин, у фрукти, які ми їмо самі і даємо нашим дітям, випаровуються у повітря, яким ми дихаємо.

Фото надала Наталія Шидлось
Інформація про конкурс на сайті

Ми були в обсерваторії

Автор стінгазети: Шидлось Наталія

Екскурсія у Львівську обсерваторію

За легендою, зірки — це ангели, які сидять на сходах неба із запаленими свічками. Або ж — душі спочилих героїв та праведників. За іншими уявленнями, зірки — то душі живих. Кожна людина має на небі свою зірку. Коли людина народжується — Бог запалює на небі нову зірку-свічку. Отже, скільки душ живе на землі, стільки й свічок (зірок) горить на небі. Якщо людина живе на землі добре, то і її свічка горить ясним, чистим світлом. Якщо ж не шанується — свічка слабка і тьмяна. "Така моя планида", — кажуть про долю, маючи на увазі свою "небесну свічку".
20 лютого учні нашого класу вперше "наблизилися" до зір. Кажуть, що кожен період життя людина на небо дивиться по-різному. Ось як побачили зорі семирічні малюки.